סַכְוָאָה, (סְכֵי II) watchman; seer, prophet. Targ. II Sam. XIII, 34. Targ. I Chr. XXVI, 28; a. fr.—Pl. סַכְוָאִין, סַכְוָאַיָּא, סַכְוָו׳. Targ. Is. XXI, 5. Targ. I Sam. XIV, 16; a. fr.